Поиск и подписки
Клиники и лаборатории Киева
Реклама
Медицина онлайн
Расширенное меню
Коллеги
Ищите врача? Тем более в определенном регионе Украины? Врачи Украины собираются здесь (а также актуальный рейтинг и отзывы о врачах Украины).
Полезное в медицине
Новости медицины
Реклама
Клиники Киева
Теги
Новое в медицине
Новости медицины
Loading ...
МЕДИЗВЕСТИЯ Источник новостей медицины

→ БОНВИВА® (BONVIVA®)


БОНВИВА® (BONVIVA®)
БОНВІВА®

12 таблеток захищають кістки впродовж року
1 таблетка на місяць
Зручність дотримання терапевтичних рекомендацій протягом тривалого часу
Швидке і суттєве збільшення мінеральної щільності кісткової тканини
Швидка і стійка нормалізація кісткового обміну
Збільшення міцності кістки
Максимальне зниження ризику переломів хребта на 62%
Зниження частоти інших переломів переломів в групі високого ризику - на 69%
Профіль небажаних явищ порівняний з плацебо


Приблизна ціна:
БОНВІВА® табл. №1 - 300-350 грн;
БОНВІВА® табл. №3 - 950-1000 грн.
Реєстраційне посвідчення: №UA/5164/01/01 від 04.10.2006р.

Виробник: Ф.Хоффманн–Ля Рош Лтд, Швейцарія.
Представництво в Україні:
01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Б, 2-й поверх.
Тел.:(044) 490-70-50
Сайт виробника: www.roche.com.ua

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ЛІКАРІВ, ФАРМАЦЕВТІВ, МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату
БОНВІВА (BONVIVA®)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: ibandronic acid, 3-(N-метил-3- (метилпентиламіно)-1-гідроксипропан)-1,1-дифосфонової кислоти мононатрію моногідрат;
склад: 1 таблетка містить 168,75 мг натрію ібандронату моногідрату, що еквівалентно 150 мг ібандронової кислоти;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон К25, целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, кислота стеаринова, кремнію діоксид колоїдний безводний, гіпромелоза, титану діоксид, тальк, макрогол 6000.

Форма випуску.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група.
Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Біфосфонати. КОД АТС М05В А06.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ібандронова кислота – високоактивний азотовмісний біфосфонат, інгібітор кісткової резорбції та активності остеобластів. Ібандронова кислота попереджуєкісткову деструкцію, викликану блокадою функції статевих залоз, ретиноїдами, пухлинами та екстрактами пухлин іn vivo. Не порушує мінералізацію кісток при призначенні доз, в 5000 раз більших необхідних для лікування остеопорозу.

Не впливає на процес поповнення пула остеобластів. Селективна дія ібандронової кислоти на кісткову тканину обумовлена її високою спорідненістю з гідроксиапатитом, що складає мінеральний матрикс кістки. Ібандронова кислота дозозалежно пригнічує кісткову резорбцію та не має прямого впливу на формування кісткової тканини. У жінок в період менопаузи знижує підвищену швидкість оновлення кісткової тканини до рівня репродуктивного віку, що призводить до прогресивного збільшення кісткової маси, зниженню показників розщеплення кісткового колагену в сечі та сироватці крові, частоти переломів і збільшенню мінеральної щільності кісток.

Висока ефективність і терапевтичний діапазон ібандронової кислоти дозволяє використовувати гнучкий режим дозування і періодичний режим лікування з тривалими проміжками без прийому препарату в порівняно низьких дозах.

Гістологічний аналіз зразків, отриманих при біопсії кістки через 2 і 3 роки лікування жінок в постменопаузальному періоді, показав нормальний стан кісткової тканини. Крім того, не було виявлено жодних свідчень про недостатність мінералізації.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Після перорального прийому ібандронова кислота швидко всмоктується в верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Плазмові концентрації збільшуються пропорційно дозі до 50 мг при пероральному прийомі. Максимальні концентрації в плазмі досягаються через 30 хвилин – 2 години (в середньому через 1 годину) при прийомі натщесерце, абсолютна біодоступність складає близько 0,6%. Всмоктування погіршується при одночасному прийомі з їжею чи питвом (крім звичайної води). Біодоступність зменшується приблизно на 90% при вживанні звичайного сніданку в порівнянні з біодоступністю при прийомі препарату натщесерце. Якщо ібандронова кислота приймалась за 60 хвилин до їжі, не спостерігається знаного зменшення біодоступності. При вживанні їжі чи питва менше ніж через 60 хвилин після прийому препарату, приріст як біодоступності, так і мінеральної щільності кісткової тканини зменшується.

Розподіл. Після першого системного розподілу ібандронова кислота швидко зв’язується з кістковою тканиною або виділяється з сечею. 40–50% від кількості препарату, що циркулює у крові, добре проникає у кісткову тканину і накопичується в ній. З білками плазми зв’язується близько 85%.

Метаболізм. Немає даних про метаболізм ібандронової кислоти в тварин і людини.

Виведення. Ібандронова кислота елімінується з кровоносного русла шляхом кісткової абсорбції (40–50%), решта виводиться в незміненому вигляді через нирки. Та частина ібандронової кислоти, що не всмокталась, виводиться незміненою з фекаліями.

В середньому період напіввиведення коливається в межах 10–72 годин. Початкові рівні препарату в плазмі швидко знижуються і досягають 10% від пікового значення протягом 8 годин після перорального введення.

Загальний кліренс ібандронової кислоти – 84–160 мл/хв. Нирковий кліренс (близько 60 мл/хв у здорових жінок у період постменопаузи) складає 50–60% від загального і залежить від кліренсу креатиніну. Різниця між загальним і нирковим кліренсом відображає поглинання препарату кістковою тканиною.

Фармакокінетика в особливих випадках.

Стать. Біодоступність і показники фармакокінетики ібандронової кислоти не залежать від статі.

Раса. Немає даних про клінічно значиму міжетнічну різницю між пацієнтами азіатської і європейської раси щодо розподілу ібандронової кислоти. Про пацієнтів негроїдної раси даних недостатньо.

Пацієнти з нирковою недостатністю. Нирковий кліренс ібандронової кислоти в пацієнтів з різною стадією ниркової недостатності лінійно залежить від кліренсу креатиніну. У хворих з помірним порушенням функції нирок (креатинін ≥ 30 мл/хв) дозу препарату коригувати не потрібно. В осіб з вираженими порушеннями функції нирок (креатинін ≤ 30 мл/хв), які отримують перорально 10 мг ібандронової кислоти на день протягом 21 дня, спостерігалось підвищення концентрації препарату в плазмі в 2-3 рази порівняно з пацієнтами з незміненою функцією нирок (кліренс = 129 мл/хв). Загальний кліренс ібандронової кислоти був зменшений до 44 мл/хв в осіб з тяжкими порушеннями функції нирок.

Пацієнти з печінковою недостатністю. Немає даних із фармакокінетиці ібандронової кислоти у пацієнтів з порушеною функцією печінки. Печінка не бере значної участі в кліренсі ібандронової кислоти, яка не метаболізується, а виводиться через нирки і шляхом поглинання кістковою тканиною. Таким чином, у хворих з порушенням функції печінки корекція дози препарату не потрібна. Оскільки зв’язування ібандронової кислоти в терапевтичних концентраціях з білками плазми крові низьке (85%), малоймовірно, що гіпопротеїнемія при тяжких захворюваннях печінки призведе до клінічно значимого підвищення концентрації вільного препарату.

Похилий вік. Вивчені фармакокінетичні параметри не залежать від віку. Оскільки функція нирок зменшується з віком, це єдиний фактор, який слід прийняти до уваги (див. розділ "Пацієнти з нирковою недостатністю").

Діти. Немає даних про використання Бонвіви у пацієнтів, віком до 18 років.
Показання для застосування.

Постменопаузальний остеопороз, з метою попередження переломів.

Спосіб застосування та дози.

Для лікування остеопорозу рекомендована доза Бонвіви – 1 таблетка 150 мг 1 раз на місяць. Таблетки слід приймати в один і той же день щомісячно.

Бонвіву слід приймати за 60 хв до першого прийому їжі чи рідини (окрім води) в день чи інших пероральних препаратів чи добавок (включаючи кальцій):

* Таблетки слід ковтати цілими, не розжовувати і запивати склянкою звичайної води (180–240 мл), сидячи чи стоячи. Пацієнтам не слід лежати протягом 60 хв після прийому Бонвіви.
* Запивати Бонвіву слід лише звичайною водою. Необхідно зауважити, що деякі мінеральні води можуть містити високі концентрації кальцію і тому не можуть бути використані.
* Пацієнтам не слід розжовувати чи смоктати препарат через можливість утворення виразок на слизовій ротоглотки.

Пацієнт повинен бути поінформований у випадку, якщо щомісячна доза препарату була пропущена, то пацієнт повинен відразу як згадає прийняти препарат наступного ранку протягом 7 днів. Наступні дози препарату пацієнту потрібно приймати у раніше встановлений день місяця. Якщо пройшло більше ніж 7 днів від дня необхідного для прийому препарату, то слід пропустити прийом і наступну дозу приймати у запланований день. Не слід приймати дві таблетки по 150 мг протягом одного тижня.

Спеціальні рекомендації по дозуванню.

Пацієнти з печінковою недостатністю. Корекція дози не потрібна (див. розділ ”Фармакокінетика в особливих випадках”).

Пацієнти з нирковою недостатністю. Корекція дози не потрібна пацієнтам з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну ≥ 30 мл/хв). При кліренсі креатиніну ≤ 30 мл/хв рішення про призначення Бонвіви повинно базуватись на індивідуальній оцінці ризик/перевага (див. розділ ”Фармакокінетика в особливих випадках”).

Вік. Корекція дози не потрібна.

Діти. Безпечність та ефективність застосування Бонвіви у хворих віком до 18 років не встановлені.

Побічна дія.

В окремих випадках можуть спостерігатися такі побічні ефекти: диспепсія, нудота, біль у животі, діарея, головний біль, міальгія, висипання. При прийомі першої дози Бонвіви 150 мг можуть виникати короткочасні, незначні або помірні грипоподібні симптоми, що не потребують спеціального лікування.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до ібандронової кислоти чи будь-якого іншого компонента препарату.

Передозування.

Може спостерігатись розвиток побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту, таких як шлункові розлади, печія, езофагіт, гастрит чи виразка. Для зв’язування Бонвіви слід призначати молоко чи антацидні засоби. Внаслідок ризику подразнення стравоходу, не слід викликати блювання. Пацієнтам необхідно знаходитись у вертикальному положенні.

Особливості застосування.

Остеопороз діагностується при виявленні низької мінеральної щільності кісткової тканини (Т індекс < 2,0 SD (SD – стандартне відхилення)) і/чи наявністю в анамнезі перелому внаслідок остеопорозу чи при низькій мінеральной щільності кісткової тканини (Т індекс < 2,5 SD) при відсутності зареєстрованих раніше переломів внаслідок остеопорозу.

До початку лікування Бонвівою потрібно відкоригувати гіпокальціємію та інші порушення метаболізму кісткової тканини та електролітного балансу. Слід вживати достатню кількість кальцію та вітаміну Д.

Прийом біфосфонатів може призвести до виникнення дисфагії, езофагіту і виразок шлунка чи стравоходу. Тому пацієнти повинні звертати особливу увагу на дотримання рекомендацій по дозуванню (див. розділ ”Дозування”).

При появі ознак чи симптомів можливого ураження стравоходу (поява порушення ковтання, біль при ковтанні, біль за грудиною, печія) слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.

Вагітність і лактація.

Немає клінічного досвіду застосування Бонвіви вагітними жінками. Невідомо, чи проникає, Бонвіва у грудне молоко. Тому не рекомендується застосовувати препарат у період вагітності і лактації.

Клінічні дослідження впливу препарату на здатність керувати автомобілем чи іншими (потенційно небезпечними) механізмами не проводились.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Взаємодія лікарський засіб – їжа.

Продукти харчування, що містять кальцій та інші полівалентні катіони (алюміній, магній, залізо), в тому числі молоко, харчові добавки можуть порушувати всмоктування препарату, тому їх потрібно вживати не раніше ніж через 60 хв після прийому Бонвіви.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Пепарати кальцію, антациди та деякі інші пероральні засоби, до складу яких входять полівалентні катіони (алюміній, магній, залізо), можуть порушувати всмоктування Бонвіви. Тому інтервал між прийомом Бонвіви та інших пероральних препаратів повинен становити не менше 60 хв.

Фармакокінетичні дослідження взаємодії у жінок у постменопаузальному періоді продемонстрували відсутність будь-якої взаємодії з тамоксифеном чи препаратами гормональної замісної терапії (естрогени). Не спостерігалось будь-якої взаємодії при одночасному прийомі з мелфаланом/преднізолоном у пацієнтів з множинною мієломою.

Ранітидин при внутрішньовенному введені збільшує біодоступность ібандронової кислоти приблизно на 20%. Корекція дози Бонвіви при одночасному прийомі з блокаторами Н2-рецепторів чи іншими препаратами, що підвищують рівень кислотності шлункового соку не потрібна.

Ібандронова кислота не впливає на печінкові ізоферменти Р450. Зв’язування з білками плазми при прийомі препарату незначне. Виводиться ібандронова кислота шляхом ниркової екскреції і не підлягає процесам біотрансформації. Шлях виведення ібандронової кислоти не включає будь-які транспортні системи, які беруть участь у виведенні інших препаратів.

Умови та термін зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С. Термін зберігання - 3 роки.

Умови відпуску.
За рецептом.

Упаковка.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, №1, №3 у блістері у картонній упаковці.

Виробник.
Ф.Хоффманн–Ля Рош Лтд, Швейцарія.
Більш детальна інформація поро препарат БОНВІВА® на сайті: www.bonviva.com.ua
Джерело: буклет для медичних спеціалістів
Добавить в закладки:
Автор: admin, 31 августа 2007

Новости медицины по теме:

Новости медицины и красоты партнеров:



загрузка...